ГромадянинUA. Євген Вольнов

49

ПРАНКЕР І БЛОГЕР ЄВГЕН ВОЛЬНОВ
ГЛУХЕНЬКИЙ: Привіт! З вами я, Андрій Глухенький. І сьогодні діджиталізація дійшла до нас. Ми зараз по скайпу будемо спілкуватися з людиною, яка відома тим, що дуже непогано розпалює тих людей, які борються проти України. Власне по скайпу зі мною на зв’язку Євген Вольнов блогер і відомий пранкер. І ми будемо говорити на теми професійні і про Україну також поговоримо. Почнемо з того, що в тебе багато свіжих відосиків з Росії, які представляють силові структури.
ВОЛЬНОВ: Так, декілька представників армії Росії в мене були, які воювали і в Сирії. І мене дуже здивувала їхня позиція, бо коли я з ними спілкувався, я зрозумів, що вони дуже нерозумні люди. Мізки в них дуже невеликі. І вони виправдовують себе тим, що їм треба годувати родину. Так, вони вбивають людей в Сирії, хтось був у Криму, їхні колеги були в Україні, і вони кажуть: ну ми ж лише накази виконуємо і все. Це жахливо: і те, що вони дійсно дуже нерозумні, і таких там більшість – нерозумних людей. Є в мене
інтерв’ю людини з армії Росії, яка зливає інформацію про те, що коїться там, про жахи контрактної служби в Росії. І ця людина розуміє, що коїться, вона не така дурна, тому вона і зливає мені інформацію. І те відео зі службовцями, і те відео, де він зливає інформацію, допоможуть людям, які в Росії перебувають і, може, колись і думали піти до армії. Але така шокова профілактика допоможе цього не робити.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Ти спілкуєшся з цією публікою давно. З початку конфлікту, я так розумію.
Наскільки в них у головах щось змінилось за цей час? Бо є така професія – людей убивати. Але таких, які перейшли в статус добрив, за цей час виросло і в Україні, і в Сирії – куди б вони не влазили. Як це змінює їхній світогляд?
ВОЛЬНОВ: Ну дивись, на прикладі тих хлопців за двома зайцями: коли вони думали, що їдуть у ЧВК Вагнер, вони думали наймаються в нього. Я їм пропонував їхати в Донбас. І вони такі: ой ні, туди не поїду, бо там вб’ють. Вони розуміють що в Україні вони швидше помруть на відміну від Сирії, наприклад. Тому так. Змінюється. Звичайних росіян, які з початку війни казали, що зараз три дні – і ми до Києва дійдемо, їх поменшало, і завзятих ватників я давно не зустрічав. Бо вони розуміють, що жопа близенько насправді. І
економічна ситуація змінюється, і це відчувають усі, навіть ті, хто живе у Москві. Але тих, хто є у військових силах і кількість тих, у кого немає грошей, і їм треба їх десь брати і йти до армії – такі люди є. Але ще трохи у плані економічному, і ще рік-два… Я от постійно моніторю ціну на нафту, і вона впала до 57 доларів за барель,і всі вони починають жити ще гірше, і ще пару років – і ця проблема буде вирішена в принципі.
Тому зараз ця вся штанмаєрська фігня, яка коїться, ці розводянки Зеленського, а він думає, що може переграти Путіна, і це дуже смішно. Зараз, коли Росія навіть буде намагатися втиснути нам оті окуповані території, це не фатально. Росія має свій кінець. І нафта вирішальний фактор у цьому кінці.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Тобто у спробі розвалити Україну за допомогою інтеграції інфікованих територій, якщо не провести там серйозні карантинні дії, не відновити територіальну цілісність спочатку, а вже потім забирати, то, на твій погляд, з Росією щось станеться раніше, ніж з Україною, з інфікованими територіями.
ВОЛЬНОВ: Так. З усіх тих країн, де Росія намагалася впхнути свій писок, Україна найбільша і завзятіше бореться з Росією вже багато років. І тому я не думаю, що буде щось вирішальне, але проблеми це може нам зробити. Так, якщо дійсно буде така амністія, що ці люди, які воювали проти нас в Донецьку та Луганську, і будуть ходити по Києву, і ніхто нічого не буде робити… Так, це проблема. Але ми вже бачили приклад гарної амністії в Маріуполі, і я думаю, що люди, які розуміють, що це дійсно альтернатива, є. і такі таємні месники будуть. І є сайт Миротворець. Там всі падлюки записані. І кожна падлюка отримає своє. Або по закону або по справедливості.

ГЛУХЕНЬКИЙ: Одна з великих небезпек – ми народ консервативний, який довгий час жив, не маючи своєї держави за рахунок традицій і того, що ми їх дотримувались. І одна з наших традицій – це боротися з чужими імперіями. І це якраз характеризує нас з хорошого боку. Тому зараз треба втримати цю традицію. Де зараз Російська імперія, і де Україна? Якщо продовжити тему і говорити про людей з проросійськими поглядами.
Ми розуміємо, що, якщо ми зараз отримаємо цю масу на умовах Росії, в нас може ускладнитись ситуація внутрішньодержавна. Які наслідки цього можуть бути? Передусім політичні наслідки ну і криміногенні. Бо я впевнений, що у Львові чи Києві не будуть терпіти людей, що ходитимуть у майках “ДНР”. І я не впевнений, що наша ситуація з правоохоронною системою дозволить вирішити у правових рамках це питання.
ВОЛЬНОВ: Я думаю, це буде щось на кшталт саморегуляції, якщо навіжена людина тут вдягне футболочку “ДНР”, то ця людина деякий час не зможе дихати носом нормально. Я не думаю, що для цього потрібні якісь юридичні важелі. Люди розберуться і без судів і без поліції з такими. З приводу електоральної ситуації. Ми зараз в 14 році, коли у нас міністр оборони має бізнес в Росії, а президент в окупованому Криму купує якісь
будинки. І це зробили люди без участі, тих хто перебуває на окупованих територіях. То це саме ті малороси, ті люди без національної свідомості, які втомились від війни на своєму дивані. Тому я не думаю, що велику різницю зробить та кількість людей, що зараз на окупованих територіях. А не всі, що там, є вата. Є багато людей, що чекають на деокупацію. Але, якщо ті люди будуть виповзати звідти, і якщо вони будуть на вільній території, то в нас буде можливість впливати на них силовими методами, але вже не армією. Просто громадяни будуть бити пики тим, які розповідатимуть, що сам Крим щось там вирішив.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Я навіть просто пам’ятаю ситуацію в Києві з нападами на ветеранів АТО з боку якраз проросійських діячів. І я розумію, що з одного боку певний позитивний ефект від війни на Донбасі з Росією, що основний маргінес проросійський… вони ломанулись на Донбас і по суті підписали собі квиток в один кінець. Історія з Маріупольським товаришем – приклад. І зараз вони концентровані з Одеси, Запоріжжя,
більшістю закриті на тих територіях і не мають доступу сюди.
ВОЛЬНОВ: Дивись. 13,5 мільйонів людей повелись на історію «аби не Порошенко». Це не дуже розумні люди, які не аналізують, які під впливом пропаганди, яку Москва заливала у мізки. Тобто якщо вони розповідають, що Порошенко вбив свого брата, то вони не змогли нарити реального компромату. Тобто ці люди не включають мозок. От дивись, скільки там людей ватних? Може ще 500 тисяч. Ну 14 млн дурнів це багато чого не вирішить. Те, що зараз коїться, весь цей маргіналітет, весь цей рагульський гумор, що сплив, і зараз він у Верховній Раді, це просто шлях, щоб українці переосмислили себе. Треба, щоб люди зрозуміли, що є таке явище, осадили його в собі і наступний крок, що це має залишитись у минулому. Все. Це така терапія для українського суспільства для загартовування національної ідеї й ідентичності.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Ці події останніх 5-6 років як шанс для нашого покоління себе проявити. Бо багато хто з попередніх поколінь жили за інерцією. Нас як соціум це повинно загартувати. Якщо ні, то ми не заслуговуємо далі існувати. Це чистий дарвінізм.
ВОЛЬНОВ: Так, гартує. Я оптимістично на все це дивлюсь, хоча ми маємо багато загиблих, поранених. Але інакше це не працює, коли в тебе такий сусід, як Росія, то інакше не може бути.
ГЛУХЕНЬКИЙ: З одного боку, коли ти спілкуєшся з росіянами, а власне, якщо сказати про спілкування зі співвітчизниками, я в загальному широкому сенсі про російську пропаганду, любителів споживати медіа-лайно, це про те, що Росія братський народ і т.п. чи були в тебе випадки не те що перевиховання, а от сидів хтось, замислився, а можливо, ти правий. Чи бачив ти якийсь ефект у розмовах з такими співгромадянами?

ВОЛЬНОВ: Звичайно. Ефект відчувають усі, і українці не виняток. Справа в тому, що не всі розуміють із самого початку. 7 квітня я ще публікував відео, де все, що зараз коїться із впихуванням ЛДНР, з не даванням МВФ кредитів, з Аваковим керівником МВС, із тим, що в нас заберуть безвіз і таке подібне… Це було пророковано заздалегідь. І ще до того, як був обраний Зеленський. І хтось під впливом пропаганди не аналізує, а намагається знайти факти, які підтримують те, у що він хоче вірити. Він бажає вірити, що Порошенко був поганим, бо хтось же має бути поганим. Але коли його уявна картина починає дуже відрізнятись від реальності, приходить розуміння, що щось не так, і він починає аналізувати і потім будувати свою позицію, а не шукати факти у підтримку уявної позиції, яка у нього була із самого початку. Тому так, я вважаю, що всі українські блогери, які щось роблять, незалежно від розміру аудиторії, всі проукраїнські активісти, кожен їхній крок працює. Не в таких масштабах, як пропаганда Раша тудей, але на нашому боці правда. Вони видумують, а ми розповідаємо, що є. Можливо, просто треба донести з такого куточку, щоб було зрозуміло навіть тому, хто під впливом пропаганди.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Якщо росіян розбити на умовні вікові групи 40-60, 30-40, 20-30. Як молодь відрізняється світоглядно?
ВОЛЬНОВ: Вік не впливає дуже на світогляд. Дивіться, в Україні був Майдан. Люди різного віку, професій, різного життєвого досвіду зрозуміли одне і те ж у той самий момент, і робили одну справу. У Росії так само. Але там дуже малий відсоток людей щось розуміє. І краще, аби ті люди звідти поїхали, реалізували себе в нормальній країні. І щоб вони могли зробити щось ззовні. Це різні люди від 18 до 46 років, жінки, сім’ї,
одинокі. Розуміння є на різних соціальних рівнях. Але серед молоді багато тих, хто каже, мені це не цікаво. У нас також багато таких молодих людей.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Розкажи трохи про програму евакуації.
ВОЛЬНОВ: Ну, дивись, спочатку я думав, що можна зробити, як змінити ситуацію? Змусити росіян робити революцію неможливо. Малий відсоток лише може відірвати жопу від дивану. Я стріляти не можу, але можу зменшити кількість тих, хто платить там податки, вивозячи звідти людей. Людина, яка поїде в іншу країну і побачить інше нормальне життя, сама звідти втече і донесе ідею сусідам. Я збільшую відтік мізків і даю
їм шанс на нормальне життя. Єдиний варіант – це просто збільшити швидкість селекції. Нормальні люди хай їдуть, а дурні залишаються.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Світоглядно, вони будують оцю концепцію триєдиного братського народу – Білорусь, Україна, Росія, вони говорять про Київську Русь. Але наші війська носять назви князів Київської Русі і вбивають їхніх під іменами цих князів. Тому в них має бути алергія на ці символи. От тризуб – символ Володимира, так, але вони його ніде не вішають. Хоча Володимиру пам’ятники ставлять. І ось продовжувати цю традицію потрібно вибиваючи ідеологію. Аби врешті вони сказали, ОК, Київська Русь не наша, наше – татаро-монголи, і відчепились від нас і придовбались до монголів.
ВОЛЬНОВ: Я думаю, до того часу, як вони спробують придовбатись до монголів, до них придовбеться Китай. А їхня ідея триєдинства – це просто чос, який використовується, щоб вести загарбницьку політику щодо України і Білорусі. У них нема історії, вони крадуть нашу.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Якщо говорити про регіони теж, наскільки Росія відрізняється по регіонах, Москва – від Іркутська, Владивостока, Кавказу.
ВОЛЬНОВ: Москва не має своєї фішки. Це просто погане місто, де багато злих людей, що готові рвати за гроші. Це фішка Москви. Люди… я не бачив стільки ватників, як у Москві. Вони вважають нормально убивати людей заради їхньої фінансової стабільності. Але є і у Москві нормальні люди, що не стали мерзотами, вони на нашому боці, допомагають. Якщо говорити про Сибір… Вони не відчувають себе частиною движухи ватної. Вони розуміють, що в них забирають щось, але вважають їх другим сортом. Кавказ дуже зашуганий там. Але Кавказ – то не Росія, там свої движухи, тому я не можу розглядати їх як регіон Росії.
ГЛУХЕНЬКИЙ: У принципі безпека з північного сходу настане тоді, коли РФ розпадеться на ряд держав, де самі громадяни зможуть впливати на владу і контролювати її. А зараз там ОМОНУ більше, ніж людей.
ВОЛЬНОВ: Не дуже. Ось у Москві були движухи: то звозили туди гвардійців з інших міст. Насправді кількість росгвардійців невелика. Але люди їх бояться. Якби люди їх не боялися б, як у Києві, то була б інша ситуація. Гвардійці б’ють тих, хто їх боїться.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Якщо проводити паралелі між 13-14 роком, то в нас хвиля протестів пішла не лише в Києві. Протести були всюди. А це розпорошувало сили Беркуту, щоб протистояти протестним настроям. А в Росії ні. Протести концентрують у Москві.
ВОЛЬНОВ: Там були виступи людей, але це замовчується. А от останні акції в Москві це взагалі сором. Вони стоять за парканчиком, як барани, і му-му-му-му. І пішли. Ну що це таке? Це цирк. Ерзац-протест, імітація. Вони розуміють, що треба щось робити, але діяти за межами дозволеного бояться. У регіонах так само. Вони просто граються. Усі бояться.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Мені здається те, що робиш ти, ряд блогерів, багато хто спілкується з росіянами, щоб показати українцям, які вони, але норми трохи інші. Людина незалежно від походження не може жити в дискомфорті, розуміючи, що я бидло, що я негідник, боягуз. Людина довго усвідомлювати це не може. Психіка не витримує. І вона адаптується дуже еластично. Або вона не помічає, закриває очі, або робить щось умовно, або дивиться на всіх і каже, всі ж так роблять. І коли показувати, що норма трохи інша, і людина робить інші речі, це вже закидає сумніви, і людина не витримує. Вона починає хоч морально підтримувати правильні речі. Але в нас це не докручують. Я спілкувався тут в студії з представниками малих народів, корінних народів Росії: ерзя, мордва… І багато хто з них вважає, що вони мають право на незалежність, А в них це право відібрали і в татар, і башкирів, Кавказ. Чи можемо ми на ці точки впливати
інформаційно? Нас можуть звинуватити в підтримці сепаратизму, але є ж блогери, ГО.
ВОЛЬНОВ: У мене така фішечка: я всіх дуже сильно журю, що вони вживають алкоголь. Я ставлю знак рівно між вживанням алкоголю і рагульством. І зараз коли люди спілкуються зі мною, кажуть: вибач, але я накотив трохи. Тобто це дійсно працює, і інформація засідає в голові. З приводу сепаратизму. Так, є така движуха про Сибір. Але більшість людей радше поїдуть звідти, чим будуть щось робити. Але це єдиний шлях, який очікує Росію. Так це будуть малі країни.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Так ти казав про якийсь сценарій.
ВОЛЬНОВ: Росія тримається на нафті. Ми бачили, що вони робили для того, щоб ціни на нафту не падали, і ця атака дронів свіжа… У бюджеті Росії закладена ціна на нафту. І я впевнений, якщо нафта впаде до 20, ми швидко нічого не почуємо про Росію, і в неї не буде військових планів. Інших драйверів економіки Росія не має. До речі, нафта в них брудна. Навіть ті ціни, які є, не врятують Росію. А що вони можуть ще продавати? Їх зброя вже нікому не цікава. Історія показує, що низька нафта – це крах того режиму, який зараз засідає в Москві. Це було і з Радянським Союзом. І з Росією буде, бо в них та сама система як в совка.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Нам зараз важливо втримати певну єдність в державі. Демонструвати, що в нас є громадянське суспільство, і воно не дозволяє владі переходити певні межі. А з іншого боку не вестись на штампи і шаблони. І якщо на футболочках різні прізвища, то не вбивати один одного. Нам єдність потрібна, бо невідомо куди падатиме ведмідь, на які території.
ВОЛЬНОВ: З приводу футболочок. Я вважаю, що того громадянського суспільства, яке має реагувати, в нас достатньо. Є люди які роблять активні дії і військові, і громадськість. А футболочки зелені… Якщо ти розіб’єш зебілу пику фактами, то ти його врятуєш. Це не роздроблює нас.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Коли ти говориш людині, що ти дурак, то вона навряд чи прийме твою точку зору. Людина дуже емоційна істота. Тому делікатніше треба.
ВОЛЬНОВ: З емоційної людини мало користі. Нам потрібні розумні люди або обмануті пропагандою. Упевнений, що серед зелених прихильників є люди, які прагнуть кращого. Але їх обманули
ГЛУХЕНЬКИЙ: Я знаю багато таких людей. Я до того, що віра у доброго царя – погана штука.
ВОЛЬНОВ: Добрий Зе або Бе гарно нам не зробить. Тільки ми зробимо краще, і нам потрібен гарний представник. Але в міжнародних структурах. Всередині в нас є парламент, який зараз тільки кнопкодавить. Насправді парламентарі не розуміють, що коїться, і ті рішення, які вони зараз приймають, погані. Наприклад оподаткування бізнесу. І все, що зараз робить Парламент для бізнесу – то погано.
ГЛУХЕНЬКИЙ: Так люди бізнесу – то люди, які рухають економіку, вони вивчають інформаційний простір. Бо їм треба розвивати бізнес, це люди усвідомлені більше. Це люди, на яких важче впливати також. Чим більше незалежних підприємців, тим суспільство усвідомленіше. Ми можемо поговорити про це іншим разом. Нашим глядачам – критичного мислення, бути чемними і розвивати інтелект. Дякую, Женю за ефір. До зв’язку.