Люди Є: Світлана Патра

241

Вона – поет, журналіст, музикант і просто сильна жінка з неймовірно добрим серцем і жагою до життя. У її творчому арсеналі близько п’ятнадцяти пісень та за сотню віршів. Скільки їх точно, Світлана не знає, каже, творчість не любить математики. Свої перші збірки Світлана видала ще у підлітковому віці. Пізніше не раз друкувалася в українській пресі. Каже, все почалося з цікавості. Іще дитиною вона брала участь у фестивалях і творчих конкурсах для дітей-інвалідів. Адже Світлана він народження – особлива, вона не може ходити.

Тоді дівчина із захопленням слухала, як співають і декламують вірші її однолітки. Вирішила і сама спробувати щось написати. У неї вийшло. І тоді Світлана поринула у творчість. У неї добре виходило добирати слова й римувати. Але серце прагнуло ще й музики. Якось вона наважилася зіграти на гітарі. І легко опанувала цей інструмент. Спочатку грала на чужому, свій власний в неї з’явився трохи згодом. Гітару їй подарувала співачка Іларія. Вона ж запропонувала Світлані творчий тандем – вибрала один з віршів дівчини і написала до нього музику, так з’явилась пісня «Принцеса».    

2013 року Світлана закінчила університет за спеціальністю видавнича справа та редагування. Їй запропонували залишитися у структурі університету. Далі вона працювала журналістом, копірайтером, вела сторінки в соціальних мережах, редагувала тексти. Якось дізналася про конкурс. Слід було написати про своє відчуття європейськості і пояснити, що воно означає для конкретної людини. Світлана написала про себе і стала однією із переможниць. Тоді ж 2016-го вона була нагороджена поїздкою у Брюссель. Світлана й досі з приємністю згадує свою подорож за кордон, тим паче тоді ж дівчина уперше сіла в літак. У Брюсселі Світлана разом з іншими переможцями відвідала Європарламент, представництво НАТО, посольство України у Брюсселі, дізналась про роль громадськості в державотворенні.

Її інший візит був у США. Туди вона вирушила разом з матір’ю. Жінки із захопленням згадують, наскільки комфортною туди була дорога, як зручно все облаштовано в аеропорту, зокрема для людей з особливими потребами, наскільки легко було подорожувати Америкою. У той візит Світлана разом з іншими активістами і журналістами відвідала Вашингтон, штати Колорадо, Орегон, Техас. Під час поїздки Світлана дізналась, як на іншому континенті допомагають людям з інвалідністю, біженцям і тим, кому необхідна допомога суспільства.

Зараз Світлана зрідка бере в руки гітару і пише вірші. Більшість часу просиджує біля комп’ютера, аби заробити. Торік її мамі поставили діагноз – рак. І тепер всі зусилля Світлани спрямовані на лікування мами, щоб якнайдовше затримати її на цьому світі. Згадує, спочатку, коли дізналась про хворобу найближчої людини, відчула шок. Але швидко взяла себе в руки і почала діяти. Набрала роботи і поділилась своїм болем у соціальній мережі, попросила допомоги. Згадує, того ж дня, коли вона розмістила пост в Інтернеті, на банківську картку її мами почали надходити гроші. І тоді, коли на рахунку набралась необхідна сума на перший етап лікування, жінки розплакались від щастя і вдячності навіть незнайомим людям.

Мати Світлани Тетяна радіє, що в неї тепер є бодай ще один рік життя, а ще каже, що щаслива від того, що поруч неї Світлана – добра, щира, сильна і талановита. Зізнається, коли багато років тому дізналася, що в неї особлива дитина, вона впала у відчай і постійно ставила собі питання: «За що?». Але день за днем її любов до дитини міцніла, вона розгледіла за своїми нескінченними турботами саме життя, жагу її Світлани до знань, творчості, її добре серце. І тоді жінка зрозуміла, що ставила неправильне питання, а слід питати: «Для чого?». Нині вона знає, чому так трапилось – щоб допомагати одна одній, вчитись любити і бути сильними.

Нещодавно Тетяна купила саджанці і посадила у своєму саду. Вона не знає, чи вдасться їй зірвати стиглі плоди з тих дерев, але жінка вірить, що все буде добре, і вони разом зі Світланою зустрінуть ще не одну весну.

Допомогти родині можна, перерахувавши гроші для лікування:

Карта Приватбанку – 5168 7456 0305 4161 на ім’я Патра Тетяна.