Просто зберегти

9

ВОЛОДИМИР МУХІН – начальник Київського рибоохоронного патруля
Володимир – мрійник. А ще він любить тварин, природу, Дніпро та рибу. Останню він, як правило, не
ловить, а відпускає і щоразу – загадує бажання. Він працює в Київському рибоохоронному патрулі.
Боліти за навколишній світ, Володимиру почало іще у дитинстві. Він рано зрозумів, що кожна дія має свої
наслідки, а природа дуже боляче реагує на погане ставлення до неї з боку людини. Саме людські
невігластво та жадібність, він називає причиною того, що у світі трапляються катаклізми та гинуть ціли
види істот.
Нині Володимир виймає з Дніпра та його притоків браконьєрські сітки, виловлює з води сміття та рятує
рибу. Каже, досить часто доводиться звільняти застряглих у непотребі, кинутому у воду, щуку, окуня,
сома. Люди не лише ігнорують закони природи, скаржиться чоловік, а й постійно порушують українське
законодавство. Браконьєрство, з яким мало не щодня стикається офіцер, він ділить на побутове та
промислове. У першому випадку це поодинокі рибалки, які приходять до води з вудочкою, у другому це
цілі компанії, що розтягують довгі сітки і гребуть з води усе, що трапиться. Володимир засуджує обидва
види браконьєрства та вимагає аби люди ставилися з повагою до законів, як юридичних так і біологічних.
Наприклад, уникали риболовлі у той час, коли риба йде на нерест. Пояснити це декому досить важко,
жаліється Володимир. Часто офіцерові доводиться стикатися з агресією, брехнею. Іноді, аби на гарячому
зловити порушників, йому з колегами доводиться сидіти у засідці декілька діб.
Свою роботу він називає не легкою, але упевнений, що виконує важливу місію. Коли він не патрулює
Дніпро, відвідує школи. Там пояснює дітям усю шкоду від браконьєрства та закликає змалечку дбати про
навколишнє середовище. У Володимира особиста зацікавленість у бережному відношенні до світу. Адже
має двох синів і прагне аби ті жили у чистому середовищі. Природний потенціал України називає
величезним та стверджує, що лише одна Київська область могла б нагодувати рибою усе населення
країни, якби не корупція та відверте злодійство.
А ще у Володимира є велика мрія – повернути Дніпро у природне русло. Він часто дивиться на довоєнні
карти та порівнює його береги із сучасним напрямом ріки. Знає напам’ять скільки сіл, полів та лісів було
затоплено під час спорудження у його акваторії гідроелектростанцій. Упевнений, що тепер, коли більшої
ваги набуває альтернативна енергія, ті об’єкти, що були збудовані у акваторії головної ріки країни, вже не
потрібні, а тому можна думати про повернення Дніпра у природне русло.